КОРОТКИЙ ЗМІСТ НОМЕРУ:

ТРАНСПОРТ

Негабаритні перевезення та транспортування будівельних вантажів: стратегічна роль, економіка та ринок причепів

Стаття аналізує роль ринку негабаритних та великовагових перевезень у транспортно-логістичній системі України. Попри складні економічні та безпекові умови, цей сегмент демонструє стабільне зростання і є критично важливим для реалізації інфраструктурних, енергетичних та промислових проєктів. Негабаритна логістика супроводжує будівництво електростанцій, мостів, промислових підприємств, логістичних центрів, а також модернізацію аграрного сектору.

У матеріалі розглядається специфіка heavy-перевезень, яка поєднує інженерну складність, регуляторні процедури та високі вимоги до планування маршрутів і координації з державними структурами. Це формує високий бар’єр входу на ринок, але водночас забезпечує більшу маржинальність порівняно зі стандартними вантажними перевезеннями.

Автори також аналізують динаміку ринку: попри загальне скорочення обсягів вантажних перевезень в Україні, сегмент негабаритної логістики демонструє щорічне зростання приблизно на 10–15 %. Основними драйверами виступають післявоєнна відбудова інфраструктури, інтеграція України в європейські логістичні ланцюги, розвиток аграрного сектору та релокація промислових підприємств.

У статті також описано структуру ринку — від локальних перевізників до операторів project cargo та інтеграторів проєктної логістики, які надають комплексні рішення «під ключ». Окрему увагу приділено ролі орендних і лізингових провайдерів спеціалізованої техніки, а також цифровій трансформації галузі — використанню GIS-систем, телематики, GPS-моніторингу та data-driven планування маршрутів.

Загалом матеріал підкреслює, що негабаритні перевезення є важливим індикатором економічної активності країни та ключовим інструментом реалізації масштабних інфраструктурних і промислових проєктів.

Детальніше читайте на сторінці 8.

ВИРОБНИЦТВО

Збірний залізобетон: технології, обладнання та економіка виробництва

Стаття присвячена розвитку галузі збірного залізобетону та технологічним змінам у виробництві ЗБВ. Автори відзначають, що сучасне індустріальне будівництво дедалі більше переходить до системи precast-виробництва, коли значна частина будівельних елементів виготовляється на заводі. Це дозволяє підвищити контроль якості, стабільність геометрії виробів і зменшити залежність від людського фактору на будівельному майданчику.

У матеріалі розглядаються ключові технологічні рішення для виробництва ЗБВ — формувальні лінії, касетні установки, автоматизоване армування та системи контролю якості. Вибір обладнання визначає продуктивність заводу, номенклатуру продукції та рівень технологічності підприємства, а також впливає на структуру капітальних інвестицій у виробництво.

Окрема увага приділяється українським виробникам і імпортним постачальникам обладнання, модернізації заводів та підвищенню ефективності виробничих процесів. Практичні кейси свідчать, що модернізація підприємств спрямована на автоматизацію, оптимізацію логістики та стабільність якості продукції.

У перспективі попит на збірний залізобетон зростатиме завдяки масштабним програмам відбудови інфраструктури, розвитку індустріального будівництва та дефіциту кваліфікованої робочої сили, що стимулює перехід від монолітних технологій до індустріалізованих виробничих рішень.

Детальніше читайте на сторінці 34.

ПЕРЕРОБКА

Рециклінг будівельних матеріалів

Стаття аналізує економічні, технологічні та екологічні аспекти переробки будівельних відходів, що утворилися в Україні внаслідок руйнувань під час війни. Автори підкреслюють, що демонтаж зруйнованих будівель слід розглядати не як завершення будівельного циклу, а як його початковий етап, у якому формується значний ресурс вторинних матеріалів для відбудови. За оцінками міжнародних організацій, будівельні та демонтажні відходи становлять близько 25–30 % усіх відходів економіки Європейського Союзу, а в Україні їх обсяг уже перевищує десятки мільйонів тонн.

Основну частину цих відходів складають бетон, залізобетон і кам’яні матеріали, які придатні для повторного використання або переробки. Стаття описує технологічні підходи до рециклінгу, зокрема селективний демонтаж, подрібнення та сортування матеріалів із використанням мобільних дробильно-сортувальних комплексів. Отримані вторинні матеріали можуть застосовуватися у дорожньому будівництві, фундаментних роботах, інфраструктурних проєктах та малоповерховій забудові.

Порівняльний економічний аналіз двох сценаріїв — захоронення відходів і їх переробки — демонструє суттєву різницю у фінансовому результаті. Хоча загальні операційні витрати на демонтаж і переробку можуть бути подібними, селективний демонтаж дозволяє отримати додаткові доходи від металобрухту та вторинних мінеральних матеріалів. У результаті чисті витрати для громади можуть бути у кілька разів меншими, ніж у випадку повного захоронення.

Автори також наголошують, що рециклінг будівельних відходів має важливе значення для зниження вуглецевого сліду будівництва, розвитку внутрішнього ринку вторинних матеріалів та оптимізації витрат на післявоєнну відбудову. За належної регуляторної політики та розвитку інфраструктури переробки цей напрям може стати одним із ключових елементів економіки відновлення України.

Детальніше читайте на сторінці 52.

ОГЛЯД РИНКУ

Ринок вікон та скляних фасадів в Україні у 2025 році

Стаття присвячена аналізу стану ринку в умовах війни, відбудови країни та поступового переходу до європейських стандартів енергоефективності. Автори відзначають, що сучасний розвиток галузі визначається вимогами до зниження енергоспоживання будівель, що стимулює використання енергоефективних віконних систем, потрійних склопакетів, Low-E покриттів та інтеграції «розумних» технологій.

У матеріалі розглядається вплив макроекономічних факторів на розвиток українського ринку. Основним драйвером попиту у 2025 році стала відбудова пошкодженого житла, що фінансується державними програмами та міжнародними грантами. Значну роль відіграють програми «єВідновлення» та «ВідновиДІМ», які забезпечують заміну вікон у житлових будинках і стимулюють використання енергоефективних конструкцій.

Окрема увага приділяється структурі виробництва та постачання матеріалів. ПВХ-профілі залишаються найбільш поширеними на ринку, водночас зростає попит на алюмінієві системи та фасадне скління у комерційному будівництві. Водночас галузь залишається залежною від імпорту будівельного скла, хоча планується запуск нового виробництва, що має зменшити імпортозалежність.

У перспективі ринок віконних систем розвиватиметься завдяки програмам відбудови, зростанню експорту української продукції та поступовому впровадженню європейських стандартів енергоефективності. Водночас подальший розвиток галузі стримують кадровий дефіцит, висока вартість матеріалів та залежність від державного і міжнародного фінансування.

Детальніше читайте на сторінці 60.

ЛІДЕРИ

Ефективність та універсальність від EPIROC

Стаття присвячена діяльності компанії Epiroc та впровадженню сучасних технологій у гірничодобувній і будівельній галузях. Автори відзначають, що компанія активно розвиває інноваційні рішення для буріння, руйнування порід і підземних робіт, орієнтуючись на підвищення продуктивності, безпеки та енергоефективності обладнання. Особлива увага приділяється автоматизації техніки, цифровим системам моніторингу та інтеграції обладнання у сучасні виробничі процеси.

У матеріалі розглядаються основні напрями розвитку техніки компанії — бурові установки, гідравлічні молоти, навісне обладнання та інші інструменти для гірничих і будівельних робіт. Застосування таких технологій дозволяє підвищити ефективність виконання складних робіт, оптимізувати витрати ресурсів і забезпечити стабільність виробничих процесів у кар’єрах, шахтах та на будівельних майданчиках.

Окрема увага приділяється досвіду використання обладнання та технічній підтримці клієнтів. Підкреслюється важливість сервісного обслуговування, навчання персоналу та впровадження цифрових сервісів для контролю роботи машин і підвищення їхньої надійності.

У перспективі розвиток гірничого обладнання пов’язаний із подальшою автоматизацією, цифровізацією та переходом до більш екологічних і енергоефективних технологій, що дозволяє підвищити ефективність виробництва та відповідати сучасним вимогам сталого розвитку галузі.

Детальніше читайте на сторінці 66.